Видалення мигдалин (аденотомія)

Мигдалини – одна з головних складових імунної системи людини. Вони є своєрідним фільтром, котрий знешкоджує повітряні та харчові маси перед їх потраплянням в організм. Однак у деяких випадках окуповані вірусами і бактеріями мигдалини самі становлять загрозу для здоров’я, і їх видалення стає єдиним виходом із ситуації. Лікарі отоларингологи наполегливо рекомендують зважити всі плюси та мінуси оперативного втручання, перш ніж вдаватися до таких кардинальних заходів – іноді видалення мигдалин приносить більше шкоди, ніж користі.

Що таке мигдалини і навіщо вони потрібні

Мигдалини являють собою овальні утворення лімфоїдної тканини, розташовані в ділянці ротоглотки. Дві з них можна побачити неозброєним оком, якщо відкрити рот і подивитись у дзеркало. Це напівкруглі утворення, розташовані з боків одразу за м’яким піднебінням, піднебінні мигдалини, які в народі називають гландами. Крім них у людини є ще одні парні мигдалини – трубні, розташовані біля слухових труб. Також існує язикова (під язиком) і глоткова мигдалини. Остання має найбільший розмір і розташована у склепінні глотки. Під впливом несприятливих чинників вона збільшується в розмірах. Глоткову мигдалину, яка розрослася, називають аденоїдами.

Усі мигдалини складаються з лімфоїдної тканини і є головним оплотом місцевого імунітету. Вони затримують віруси й бактерії, що надходять в організм разом з повітрям, їжею і рідинами. Крім того, мигдалини беруть участь у кровотворному процесі, синтезуючи білі кров’яні тільця – Т- і В-лімфоцити, які виробляють антитіла, необхідні для функціонування загального імунітету.

Найбільшого розміру мигдалини сягають у дітей віком 3-8 років. У цей час вони є головними захисниками організму від різних інфекцій, коли загальний імунітет іще недостатньо зміцнів для того, щоб ефективно протистояти «недругам». Після 8-12 років мигдалини починають поступово зменшуватись, оскільки потреба в їхніх «послугах» знижується. Проте іноді досить великі мигдалини отоларингологи під час консультації спостерігають у людей середнього віку з ослабленим імунітетом.

Коли необхідне видалення

Мигдалини щомиті зазнають атак хвороботворних вірусів та бактерій і в більшості випадків успішно їх знищують. Проте іноді хвороботворним мікроорганізмам вдається викликати патологічні процеси, що перетворюють «захисників» організму, якими є мигдалини, на потенційних «ворогів».

Найбільший удар припадає на глоткову і піднебінні мигдалини.

Глоткова мигдалина під впливом подразників збільшується в розмірах, перекриваючи слухові труби і перешкоджаючи носовому диханню. Якщо на ній вдається поселитись бактеріям і вірусам, вона запалюється, перетворюючись на розсадник інфекції.

Піднебінні мигдалини (гланди) також схильні до таких перевтілень. Крім того, через їхню пористу структуру на гландах можуть утворюватися так звані гнійні пробки — осередки інфекції в товщі мигдалин.

У результаті мигдалини не тільки перестають виконувати свої прямі обов’язки, але й несуть загрозу для організму. В такому разі необхідно вживати термінових заходів – консервативне чи оперативне лікування.

Хірурги вважають, що видалення мигдалин потрібне у таких випадках:

• якщо зафіксований хронічний тонзиліт (запалення гланд) чи аденоїдит (запалення аденоїдів). Хронічним захворювання визнається, якщо воно повторюється не менше 4 разів за 12 місяців;

• коли консервативне лікування не дало результатів. Але тільки якщо лікування було проведено в повному обсязі та з дотриманням строків;

• якщо глоткові мигдалини розрослися до таких розмірів, що повністю перекривають носові чи слухові ходи;

• при наявності ознак аденоїдного обличчя. Цим терміном позначають специфічне формування лицьового скелета дитини в результаті тривалої відсутності носового дихання через глоткові мигдалини.

Іще кілька років тому видалення мигдалин проводили в переважній більшості випадків. Проте фахівці клінік вважають за краще не поспішати з оперативним втручанням, поки не будуть вичерпані всі методи повернення мигдалин до нормального стану.

Плюси видалення

Мигдалини, просякнуті вірусами і бактеріями, є серйозною загрозою для всього організму.

Якщо залишити запалені аденоїди чи гланди, інфекція, яка живе в них, почне кочувати по всій носоглотці та ротовій порожнині, створюючи все нові джерела зараження. До того ж запалені мигдалини додають навантаження на імунітет, в результаті чого в людини можуть з’явитися додаткові захворювання. У дітей з хронічним аденоїдитом неправильно формуються кістки лицьового черепа. У задавнених випадках ситуацію можна виправити тільки за допомогою пластичної хірургії. Видалення – найбільш надійний і швидкий спосіб позбутись усіх цих проблем.

Після видалення аденоїдів у людини зразу ж відновлюється носове дихання, нюх і слух, поліпшується загальний стан організму. Можна на довгий час забути про ангіну і нічне хропіння, яке нерідко виникає у дітей зі збільшеними мигдалинами.

Мінуси видалення

Видалення мигдалин – це все-таки операція, а будь-яке оперативне втручання пов’язане з певними ризиками:

• наслідки наркозу;

• післяопераційна кровотеча;

• післяопераційний набряк;

• пошкодження піднебінних тканин;

• больові відчуття.

Крім того, видалення мигдалин – ще й психологічний стрес для дитячого організму. Звичайно ж, сьогодні операція не настільки болюча і неприємна, як це було ще 10 років тому, а все ж слід враховувати всі ризики такої процедури.

Мигдалини – найважливіша частина місцевого імунітету.

Лікарі попереджають: після їх видалення всі інфекції, які мали осідати на гландах і аденоїдах, потрапляють прямо в горло, звідки їм відкритий шлях у трахею, бронхи та легені.

Тож замість хронічного тонзиліту чи аденоїдиту можна легко отримати хронічний фарингіт або бронхіт. До того ж зниження вироблення Т- і В-лімфоцитів негативно позначається на стані загального імунітету.

Видалення мигдалин не гарантує того, що вони не виростуть знову. При зниженні загального імунітету лімфоїдна тканина знову почне розростатись – цілком можливо, що процедуру видалення доведеться повторювати.

Відгуки пацієнтів різняться: для когось видалення стало вирішенням усіх проблем, а хтось, навпаки, вважає, що з мигдалинами жилося краще. Тому питання про оперативне втручання вирішується тільки після ретельних оглядів та аналізу стану пацієнта.

Післяопераційний період

Операція видалення мигдалин зовсім не складна і триває не більше 10 хвилин. Після процедури пацієнту зразу можна повернутися додому. Наступного дня після видалення мигдалин температура тіла може піднятися до 38 градусів. Це цілком нормальна реакція організму на операцію, тому збивати температуру не слід, особливо за допомогою аспірину (це може викликати кровотечу).

Також у людини відразу після операції можуть спостерігатися напади блювоти і розлад шлунка, що пояснюється потраплянням крові у стравохід. Через день-два можливе тимчасове закладання носа через післяопераційний набряк, який минає приблизно на 10-й день.

Протягом трьох днів після операції лікарі не рекомендують приймати гарячу ванну або надто довго перебувати на сонці.

Харчування після видалення мигдалин має бути збалансованим і різноманітним. Перші 3-4 дні слід віддати перевагу рідким супам і пюре кімнатної температури. Післяопераційний стрес у фізіологічному і психічному сенсі добре знімає морозиво.

Для уникнення рецидивів необхідно підтримувати імунітет на високому рівні. Правильне харчування, загартування і заняття спортом допоможуть не тільки вберегтися від повторного розростання мигдалин, а й знизять імовірність багатьох інших захворювань.

Загрузка...
Loading...
Loading...

Новости партнера
Загрузка...
Новости партнера
Загрузка...

Читайте также:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


*Заметили ошибку? - Выделите пожалуйста мышью и нажмите Ctrl+Enter